Шестиканальна акустична система HT-435D, про яку ми говоритимемо сьогодні, багатьом може здатися досить знайомою. Це й недивно, адже вона як дві краплі води схожа на модель HT-435, представлену ще на початку 2009 року. Основні відмінності між ними описуються саме доданим індексом "D", тобто набір оснащено декодером DD5.1/DTS. З урахуванням тотального поширення недорогих програвачів HD-відео, обладнаних цифровими виходами аудіо, у користувачів з'являється досить приваблива можливість для створення домашнього кінотеатру своїми руками, підключивши цю акустичну систему до DVD-плеєра.

Комплект постачання

Акустика не вирізняється великими габаритами, тому упаковка вийшла компактною. Усередині коробки можна виявити:

• сабвуфер;
• чотири однакові сателіти;
• колонку центрального каналу;
• пульт дистанційного управління;
• два елементи живлення ААА для ПДУ;
• сигнальний кабель 3,5 мм – 2 RCA;
• перехідник 2 RCA – 3,5 мм;
• сигнальний кабель RCA – RCA (коаксіальний);
• п'ять проводів для під’єднання сателітів;
• інструкцію та гарантійний талон.

Одразу ж зосередимо увагу на сигнальних кабелях, оскільки деякі користувачі можуть перейматися малою їх кількістю. Проблем з підключенням не виникне, адже HT-435D не має шестиканального аналогового входу, а для стерео досить одного шнурка, який є в комплекті постачання, та ще й з перехідником 2 RCA – 3,5 мм.

Зовнішній вигляд і конструкція

З точки зору дизайну система зроблена без особливих вигадок, можна сказати, класично. Чотири з п'яти сателітів виглядають абсолютно однаково, тому питання, які з них вважати тиловими, а які – фронтальними, дуже умовне. Розміри кожної колонки складають 120 × 110 × 95 мм. Для виготовлення корпусу застосовані шматочки MDF завтовшки 9 мм, які склеєні між собою, а із зовнішнього боку обтягнуті декоруючою плівкою.

Вертикальні грані передніх панелей трохи скошені, а поверх динамічних голівок прикручено невеличкі кружечки із сріблястого пластика. Самі динаміки є стандартними широкосмуговими випромінювачами з паперовим дифузором діаметром близько 6 сантиметрів.

Колонка центрального каналу зроблена в тому ж стилі, тільки тут встановлено відразу два ідентичні широкосмугові динаміки, отже, корпус став більшим.

Для інсталяції усіх п'яти сателітів передбачається використовувати горизонтальні поверхні, оскільки гумові ніжки знизу є, а кріплень для настінного монтажу немає. До підсилювача вони приєднуються проводами за допомогою пружинних затисків. Це набагато зручніше, ніж намертво прикріплені кабелі, оскільки користувач може легко вирішувати проблеми з довжиною шнура. Зайве можна відрізати, а чого не вистачає – наростити.

Сабвуфер зроблено у вузькому корпусі, який значно видовжено вгору. Для його виготовлення як і раніше застосовується MDF завтовшки 9 мм. Якщо для сателітів цього цілком достатньо, то для низькочастотника матеріал затонкий. Забігаючи вперед, зауважимо, що усередині є декілька додаткових плит і багато дрібних елементів, що збільшують жорсткість конструкції.

Спереду можна побачити декоративну пластикову накладку, внизу якої розмістився вихід фазоінвертора, а вгорі знаходяться кнопки та індикатори. Чотирма кнопками можна регулювати гучність, вибирати вихід і встановлювати режим роботи, тобто ними можна користуватися для мінімального налаштування системи. Індикатори показують задіяний вхід і режим роботи.

Ззаду розміщена металева пластина, що водночас виконує роль стінки і радіатора охолодження. На ній змонтовано п'ять пар вихідних пружинних клем, стереофонічний вхід RCA, коаксіальний та оптичний входи. Комутація вибраного джерела здійснюється мікросхемами на платі усередині сабвуфера.

Динамічна голівка з щільним паперовим дифузором і жорстким підвісом закріплена на одній з бічних стінок. За умовчанням вона закрита квадратною сіткою, яку за бажання можна зняти. Розмір дифузора складає близько 12 см, тому в сумі з фазоінверторним оформленням ми можемо отримати цілком пристойний бас.

Нарешті, слід відзначити, що для управління системою є невеликий пульт в зручному ергономічному корпусі сріблястого кольору. За його допомогою можна вибирати вхід, змінювати режим роботи (2.1/5.1), регулювати загальний рівень гучності і гучність по каналах окремо. Як видно, можливостей зміни тонального балансу сателітів (підйому ВЧ) не передбачено, хоча така функція була б не зайвою.

Електронна частина

Ця акустична система оснащена досить великою кількістю електронної начинки порівняно з активними наборами подібного рівня. Для живлення усіх вузлів схеми використовується звичайний трансформатор на Ш-подібних пластинах, що прикручений до днища сабвуфера через гумову прокладку. На жаль, жодних значущих технічних характеристик на трансформаторі не вказано. Озброївшись тестером, ми з'ясували, що для живлення кінечного підсилювача задіяно дві обмотки по 14 В. На око, потужність їх складає близько 90 ВА. У фільтрі по живленню задіяно два конденсатори по 6800 мкФ. Сам шестиканальний підсилювач зібрано на семи мікросхемах TDA2030A. П'ять з них працюють на сателіти, а дві, що залишилися, в мостовому вмиканні розгойдують сабвуфер. Уся кінцева частина зібрана на одній платі, а для з'єднання з попередніми вузлами використано численні дроти.

Попередня обробка сигналу здійснюється за допомогою безлічі мікросхем, причому схемне рішення досить нестандартне. Як буферні каскади задіяно найпопулярніші операційні підсилювачі 4558D. На платі можна побачити відразу п'ять таких корпусів, а всередині кожного розташовано відразу два ОУ. Електронне регулювання гучності реалізоване на шестиканальній мікросхемі M61538FP, перемикання сигналів здійснюється з використанням двох електронних комутаторів CD4053BE. Очевидно, що така складна попередня частина запросто може стати причиною виникнення різних шумів.

Безпосередньо сам декодер зібрано на окремій невеличкій платі, що прикріплена до основної. В якості центрального процесора використовується мікросхема CS493292-CL компанії Cirrus Logic. Цей чіп, за сьогоднішніми мірками, не можна назвати свіжим, оскільки на ринку він з'явився ще в 2002 році. Проте навіть той факт, що в середині 2000-х на ньому збиралися недорогі ресівери, вже імпонує нам. Для набору з однієї коробки за $140 це цілком гідне рішення. Для прийому цифрового потоку задіяно мікросхему CS8415A-CZZ, що підтримує частоту дискретизації аж до 96 кГц. В якості ЦАП встановлено чіп CS4360-KZZ. За його допомогою можна перетворити відразу шість каналів, а рівень власних шумів перебуває на відмітці –91 дБ. Загалом, параметри використовуваних мікросхем ніяких нарікань не викликають, особливо з урахуванням ціни, а кінцевий результат залежатиме лише від якості розводки, обв'язування, живлення тощо.

Практичне тестування і прослуховування

Спершу розглянемо амплітудно-частотні характеристики елементів системи, отримані при стандартному методі вимірів у звичайній середньостатистичній кімнаті. Сабвуфер ефективно працює в смузі від 45 до 140 Гц і при цьому показує, на подив, зразкову АЧХ. Нерівномірність в основній смузі не перевищує ±2 дБ, видно характерна полиця, а фронти характеристики мають крутий спад.

Сателіти розпочинають відтворення приблизно від 180 Гц, а нерівномірність АЧХ не перевищує ±5 дБ. До того ж, якщо розібратися, то ця цифра обумовлена підйомом на високих частотах, а головна ділянка – середина – навіть досить рівномірна. На найвищих частотах ми бачимо характерний спад, характерний для будь-якого широкосмугового випромінювача. Проте розпочинається він лише з 15 кГц, а не нижче за десятку, що можна було поголовно бачити в мультимедійній акустиці минулих років.

Узгодження характеристик можна назвати вивіреним. Невеликий провал на частотах 140…180 Гц є, проте для продуктів подібного класу допустимо вважати це некритичним недоліком, адже частенько зустрічаються куди більш значущі нюанси.

Під час опису суб'єктивних вражень від прослуховування HT-435D спочатку зупинимося на музичних моментах. Звучання сателітів нам сподобалося. Вони грають досить правильно, м'яко і приємно. Звук характеризується живими нотками, а нестача високих частот на загальній картині критично не позначається. Сабвуфер працює в міру глибоко і динамічно. Не варто лише захоплюватися потужністю, оскільки при зростанні звукового тиску звук сателітів починає набувати компресійних відтінків, а в сабвуфері проявляються корпусні резонанси. На помірному рівні гучності нічого подібного немає, а за допомогою поканального регулювання можна отримати дуже зважену звукову сцену. Нарешті, залишилося сказати кілька слів про вмонтований декодер. Жодних істотних проблем під час його роботи не спостерігається, в усякому разі, спільно з виходом побутової аудіокарти. У фільмах звучання дійсно виходить об'ємним і цікавим. Основне навантаження по середніх частотах частенько доводиться на центральний канал, тому в його конструкції й застосовано дві динамічні голівки, що забезпечує більший запас неспотвореної гучності.

Висновок

У підсумку SVEN HT-435D можна назвати гідним набором з однієї коробки для реалізації домашнього кінотеатру бюджетного рівня. Невеличкі колонки вдасться легко розмістити в будь-якій кімнаті відповідного розміру, а проводи необхідної довжини входять в комплект постачання. Перевірений класичний дизайн відмінно зістикується з будь-яким стилем оформлення приміщення. Якісні ж характеристики звучання повністю відповідають своїй ціні. Комплект непогано підходить для прослуховування музики в режимі 2.1 і при цьому відмінно справляється з декодуванням цифрового потоку сучасних фільмів.