Далося вам взнаки це небо! Кого воно не вабило своїми просторами і необмеженою свободою? Не кожен може похвалитися, що у нього є свій особистий літак, але що заважає зануритися в атмосферу польотів увечері після роботи або навчання? Влаштовуємося в кріслі якнайзручніше, беремо в руки джойстик, вмикаємо який-небудь ІЛ-2 (до речі, World of Planes теж уже на підході) – і полетіли!
Крісло зазвичай не проблема, з іграми також все більш-менш зрозуміло. А ось з джойстиками не все так просто, тому замовимо слово за них. Адже на клавіатурі й мишці і близько так у небі не повипендрюєшся, як з джойстиком. Зараз в руках у нас досить цікава модель – Sven Aggressor. Начебто зовсім недорога, проте тут є всі основні корисні елементи, що мають бути в пристойному джойстику, усі чотири осі та навіть зворотний зв'язок – вібрація. За виглядом пристрій майже не відрізняється від дорожчих варіантів, і це нас трішки спантеличило, а, головне, дуже зацікавило.
Упаковка
Джойстик запаковано в біло-синю коробку середнього розміру, забезпечену зручною ручкою для транспортування.
Комплектація простіша простої: сам джойстик, мануал, гарантія і диск з драйверами. Втім, більшого і не треба – головне, щоб сам пристрій виявився тямущим.
Екстер'єр
Коробку відкрили, усе дістали, а тепер придивимося до джойстика. З першого погляду Sven Aggressor привертає увагу своїм серйозним, трішки брутальним видом. Пристрій зроблено з чорного пластика і металу, конструкція складається з двох частин: рукоятки управління літаком і чотирикутної основи. На вигляд джойстик міцний, ніяких зайвих прикрас – лише те, що треба для роботи. Загалом, свою назву модель виправдовує насамперед дизайном.
У даному випадку база – це сріблястий круг з чотирма вушками, в яких є отвори. Знизу на базі чотири гумові присоски, щоб маніпулятор не їздив по столу під рукою під час гри. Не те щоб присоски закріплюють пристрій намертво, але враховуючи те, що джойстик ще буде притримуватися лівою рукою під час гри, їх достатньо. А, крім того, на базі «причаївся» повзунок для вмикання віброефекту. Він поки що почекає, але штука цікава.
Сама рукоятка в Sven Aggressor гарна. Вона відходить від бази строго вгору, місце стику прикрите невеликим гумовим кожухом. Що в ній чудово – так це дуже зручна форма: всі пальці на своїх місцях, усі кнопки вдало розташовані, під кистю є спеціальний майданчик, щоб менше втомлювалася рука. Для управління літаком РУЛ можна нахиляти вперед-назад, вправо-вліво, а також обертати, в наявності усі осі, X, Y, Z, що дуже здорово (навіть у бюджетних моделях зустрічаються вкрай рідко). Вже непогано, проте все це лиш перша половина діла.
А ще на рукоятці є важливі кнопки. Верхівка РУЛ сплощена, на ній (якраз під великим пальцем) розміщена джойстик-хатка для перемикання огляду і чотири допоміжні кнопки. З іншого боку, під вказівним пальцем, знаходиться курок-тригер, що працює за принципом кнопки. І ще одна кнопка захована в поглибленні на лівому боці. Розташовані всі ці елементи дуже розумно, багатство клавіш заслуговує на комплімент.
База, як ми вже зазначали, теж використовується в управлінні – на ній розташовані 6 кнопок і повзунок-троттл для тяги. Ці елементи під час гри потрапляють під вільну ліву руку.
Перший огляд залишив двояке враження. Своїм зовнішнім виглядом і конструкцією джойстик обіцяє дуже багату функціональність – якраз заспівати йому дифірамби, якщо згадати про доступну ціну. Втім, повинно ж було бути щось, що пояснює, чому пристрій такий недорогий? І пластмаса без прогумованого покриття далеко не гірша ціна за це. Що ж, подивимося, якою є модель у використанні, і якщо там джойстик виправдає себе, то на такі дрібниці можна заплющити очі.
Підключення
Найзавзятіші експериментатори можуть, звичайно, випробувати джойстик в «стрілялках», RPG і перегонах різних мастей. Але ми ж не шукаємо нових незвіданих відчуттів, а перевіряємо, наскільки придатний джойстик для своєї основної роботи – «літалок», тому відразу ж за традицією підключаємо ІЛ-2 «Штурмовик». (Взагалі, для тесту згодилися би будь-які зорельоти, вертольоти і човни, проте ми вирішили зупинитися на класиці). Sven Aggressor, до речі, під'єднується через USB і відмінно визначається комп'ютером навіть без встановлення драйверів, що є плюсом – джойстик відразу ж готовий до роботи (потрібно тільки трохи настроїти його в опціях гри). Втім, програмне забезпечення з диска дає змогу відкалібрувати джойстик по осях, запрограмувати кнопки, а також налаштувати силу й частоту віброефекту, так що можна його встановити – користь від драйверів є.
Тестування
Якщо до цього ви грали тільки з клавіатури або мишки, то будьте готові – відразу легко не буде. Доведеться витратити деякий час на те, щоб звикнути до нового управління. Проте за своєю суттю воно зручніше й природніше, а літати саме на моделі Sven Aggressor досить просто – так що через пару годин усе налагодиться.
Що порадувало? Кнопки та всілякі регулятори розташовані зручно, все, що треба в грі, під рукою (якщо ви запрограмували це перед початком, звичайно ж). Рукоятка управління літаком виявилася якраз в міру тугою і досить точною (вліво-управо і вперед-назад вона нахиляється ненабагато, всього на градусів 30, проте натиснення може чітко градуюватися – працює аналоговий принцип), мертві зони в крайніх положеннях хоч і є, але зовсім невеликі і не заважають. Поворот рукоятки звичайний, приблизно 10 градусів у кожний бік – нічого особливого, але сам факт його наявності вже важливий плюс. Кнопки натискаються чітко та інформативно, регулятор тяги чудовий. Дуже сподобалося, що кнопка перемикання видів, що влаштувалася на вершині джойстика, виявилася не чотирьох-, а восьмипозиційною – для гри така набагато корисно. Отже, варто визнати, що головні елементи управління зручні у дії і не просто їстівні, а навіть гарні.
В цілому літати з цим джойстиком було приємно й цікаво. Професіонали можуть, звичайно, злегка зморщити ніс, але для не дуже розпещеного пілота це так. До того ж на самому початку ми говорили, що для прикраси гри в моделі є ще й віброефект, який можна включати і вимикати на свій смак. Не те щоб він здавався дуже натуральним, проте така штука явно додасть нових яскравих вражень від польотів, а це ще один плюс.
Висновки
Розпочнемо здалеку: для початкуючих авіаторів є хороші й погані варіанти. Отже, Sven Aggressor – це хороший недорогий і дуже функціональний варіант для початкуючих пілотів і геймерів середньої активності. Перед нами зручний 3D-джойстик з гарною ергономікою і великою кількістю кнопок. Головне те, що на ньому є все – відкладаємо клавіатуру чимдалі і насолоджуємося грою.
Після цієї моделі, звичайно, хтось може замислитися про купівлю джойстика за сотні «вічнозелених» папірців, чи просто захоче крутий маніпулятор не на резисторах, а на датчиках Холу, з педалями і рукояткою тяги. Але це буде вже зовсім інша історія. Якщо ж в руках приблизно $20, а мета – спробувати, як це, грати з джойстиком, то ця модель кращий вибір. Судіть самі: радує і зручна форма, і функціональність пристрою, і наявність усіх необхідних регуляторів, твісту і тяги, хорошого перемикача видів. Це рідкість. У цілому вийшов досить пристойний пристрій, який, ясно, заслуговує на позитивну оцінку.
Плюси:
- гарна і дуже зручна форма рукоятки;
- багато програмованих кнопок;
- є і відмінний троттл для тяги, і твіст для рискання, і 8-позиційна хатка для напряму погляду;
- невисока ціна для такої функціональності.