Спроквола підбирав собі акустичну систему для ноутбука. Чому спроквола? Просто у мене потужна система, але вранці переглядаючи новини, не хочеться вмикати цього монстра. Та й якість звуку в пластмасових виродків, яких пропонує нам торгівля, мене не влаштовує. А великі колонки не помістяться у мене на бюро. А під'єднувати ноут до системи – у кабелях уся сім'я заплутається. А… І ось у редакції я побачив цю систему. Випросив її у шефа – поюзати. І ось що з цього вийшло.
Комплектація
Глянсова біла коробка із стилізованим синім хрестом і золотистим написом SVEN натякає на фінські корені фірми. Усередині ми знаходимо, природно, керівництво з експлуатації і гарантійний талон на 12 місяців з дати продажу. Крім цього, безпосередньо, самі колонки – активна й пасивна.
Ну, і до купи, кабелі до них. Під'єднуються вони елементарно – міні-джек у роз'єм для навушників, мережевий кабель у розетку. Управління відбувається з активної колонки – у неї збоку дві крутилки (гучність і регулятор ВЧ), індикатор-світлодіод POWER і вихід на навушники. Для чого потрібний вихід на навушники, я не зрозумів, простіше вийняти міні-джек і увіткнути на його місце навушники. Очевидно ця опція для власників стаціонарних систем.
Дизайн
На дизайні цього комплекту слід зупинитися окремо. У комплекті застосовано цікаве дизайнерське рішення – колонки оформлено під золото. Що б не відбувалося у світі, золото завжди в моді й ціні. Ні, золото, звичайно, не сьогодення, проте має чудовий вигляд. Колонки позбавлено грилів, зате динаміки обрамлено золотими рамками.
Я гадаю, що їх позбавили грилів саме з метою накласти золоті рамки. Напис SVEN теж зроблено в золоті. Утім, слід зазначити, що це не виглядає кичем, а надає виробу особливого шарму – золото на тлі чорного глянцю. Встановивши колонки на полку бюро, я ними залишився задоволений, вони навіть прикрасили моє робоче місце.
Класичні прямокутні корпуси з лакованого чорного дерева, глянсовий чорний пластик передньої панелі – усе це служить прекрасним фоном для золотих накладок, що обрамляють динаміки. Корпуси виготовлено з MDF, стилізованого під чорне дерево. Стилізація якісна, малюнок дерева виглядає ідеально, усі шви підігнано, жодних перекосів. Це не лише дизайнерський хід, а й інженерне рішення.
MDF це, по суті, дерево, що дає змогу гасити різні звукові спотворення, пов'язані з фізичними законами поширення звукової хвилі в замкнутому просторі. Вірогідно, звук повинен стати чистішим і натуральнішим, але про це дізнаємося, коли увімкнемо систему.
Проте повернемося до дизайну. Золоті накладки підкреслюють лінії динаміків і чудово поєднуються з чорними дифузорами. Що й казати, дизайн вдався, і колонки вийшли дуже стильними. У будь-якому інтер'єрі така система виглядатиме не лише стильно, а й гармонійно.
Функціонал
Отже, акустичну систему ми вийняли з упаковки, оцінили і захопилися дизайном, тепер настав час подивитися на те, що вона може. Почнемо з тилової панелі.
На задній панелі активної (з вмонтованим підсилювачем) колонки клавіша механічного вмикання/вимикання, стаціонарний мережевий кабель і 2 акустичні кабелі. Обидва стаціонарні. Перший акустичний кабель призначено для з'єднання з іншою, пасивною колонкою.
Другий акустичний кабель призначено для з'єднання з джерелом звуку, в моєму випадку – з ноутбуком. Він закінчується міні-джеком. На пасивній колонці стаціонарний акустичний кабель для підключення активної колонки. Спочатку мені не сподобалося, що цей кабель стаціонарний, але подумавши, я зрозумів, що не правий.
Його довжини вистачає, щоб розставити колонки на пристойній відстані один від одного – на 2 метри. Не слід забувати, що за своєю суттю це декоративна полична акустика і розміщується, як правило, на комп'ютерному столі або на ближній полиці.
Окрім mini-Jack іншого входу немає, і для під'єднання акустики до джерела звуку, наприклад, до DVD-програвача або CD-транспорту, обладнаних роз'ємами RCA («тюльпан»), доведеться купувати перехідник.
Ще на тиловому боці колонок ми бачимо фазоінвертори. Фазоінвертори прямі, не конічні, діаметром приблизно 2,5 см, а завдовжки 5 см.
На бічній панелі активної колонки розташовано органи управління. Це крутилка регулятора гучності і крутилка тембру. Тут же розташовано світлодіод індикації вмикання і вихід на навушники, про що вже написано вище.
Широкосмугові динаміки укомплектовано майларовими твітерами, що не характерно для декоративних пристроїв, і вони повинні розширити частотний діапазон. Діаметр ВЧ-динаміків 25 мм, НЧ-динаміків 76 мм.
Вмикаємо
Під'єднав, увімкнув. Жодних паразитних шумів не виявив, що дещо мене здивувало. Спершу послухаємо музику. Звучить цілком непогано, за суб'єктивними відчуттями, не вистачає глибоких басів. Але, в цілому, звук не викликає роздратування, звукову сцену тримає прекрасно. За звучанням акустика нагадує гарний музичний стереоцентр кінця 80-х, початку 90-х, щось близьке до Sanyo C35 або Sharp GF-939.Тепер мої особисті враження.
Спочатку було приєднано, природно, ноутбук. Натиснув на першу, що трапилася, композицію. Це виявилася «Дівчина з Нагасакі» у виконанні Джеми Халід. Зазвичай я слухаю музику в навушниках, щоб не заважати оточенню. І цю композицію я слухав не раз усе в тих же навушниках шанованого бренду Panasonic, модель RP-HT260. Але зараз давно відома композиція зазвучала по-новому.
З'явилися високі частоти, зазвучали дзвіночки, бісером розсипалися тарілки ударної установки, пружно розбухав бас. Я взагалі не чекав жодного баса, а тут він звучав так, що мурашки по тілуі. Сцена витримана ідеально, здавалося, що Джема Халід співає виключно для мене.
Це мені нагадало кінець 80-х, коли я, школяр, уперше почув звук легендарного Sharp 777. У мене вдома була ніби, за запевненнями виробника, найкраща у світі апаратура – УКУ 17 і колонки 35 АС, вертушка Арктур. Але 777 звучав так, що не хотілося найкращої апаратури, а хотілося його слухати і слухати. Магія Sharp. Проте ми відволіклися. Я вирішив повторити прослуховування. Цього разу я пробував міняти тембр. Крутилка тембру виявилася чутливою і реально міняла звук. Далі вирішив послухати гітару.
Під час прослуховування гітарного концерту Карлоса Сантани спільно з Робом Томасом було помічено ефект присутності, гітара звучала цілком натурально. Вирішив ускладнити завдання – Deep Purple, Woman from Tokyo. Знайшов концертний запис 2002 року. З колонок донеслося щось невиразне, як з транзисторного приймача. Розстроївся, але, подумавши, знайшов запис 1973 року.
І знову акустика на висоті! Гітара звучить як належить, дзвенять ударні, пружно працює бас. Так, багато залежить від звукорежисера. Ну, вистачить з музикою, послухаємо інтернет-радіо. Деренчання при великій гучності немає. Під час прослуховування новин не потрібно напружувати слух, голос диктора звучить природно, без спотворень. Але в цьому режимі особливих досліджень не потрібно, головне – передавати звук без спотворень. З цим акустика від Свен впоралася навиграшки.
Подивимося кіно? Під час перегляду кінофільму через бук батальні сцени звучать чітко. Але, потрібно враховувати, що колонки розташовано в метрі від слухача, проте, якщо відстань буде понад 2,5 метри, якість звуку загубиться. Висновок – як домашній кінотеатр не годиться.
В ігри, чесно кажучи, не грав, але син звуком залишився задоволений, його улюблені танчики гуркотіли на усю кімнату, лякаючи дружину пострілами. Гільзи від снарядів падали на металеву підлогу цілком натурально, дзвенячи і перекочуючись. Потрібно віддати належне розробникам гри – звукорежисери у них молодці! Розмір кімнати – 14 квадратних метрів.
Поміняємо гаджет. На черзі мобільний телефон, смартфон від Samsung. Ніколи не гадав, що мобільник може так звучати! Застарілий, напевно, не встигаю за сучасними технологіями. Акустика видала усю палітру звуку.
Виміри показали, що заявлені параметри близькі до реальних. Колонки розпочинають грати приблизно з 90–110 Гц, спад починається після 15 кГц, але незначний. Нерівномірність, в цілому, укладається в 4 дБ, що не дуже критично.
Висновки
Акустика чудово підійде для невеличкої кімнати, а як комп'ютерна акустика це взагалі ідеальний варіант, один з кращих у своїй ціновій категорії. Ідеальна відстань для комфортного прослуховування (щоб не втрачалися баси) – 1-1,5 метра.
Звук цілком комфортний, не викликає ні відторгнення, ні роздратування. У результаті можна сказати, що SVEN SPS-619 GOLD цілком виправдовує витрачені на неї гроші. Невеличкі декоративні колонки забезпечують звук гарної якості, що задовольнить більшість користувачів. А сучасний дизайн зі вставками золотистого кольору показує, що й декоративні моделі можуть і мають бути красивими.