Свого часу – та, певно, і нині, за давньою звичкою, – у багатьох з нас стояли музичні центри з парою касетних дек, дисководом і, звичайно ж, радіоприймачем. Сьогодні, коли настав вік комп'ютерів, швидкого інтернету і тотального засилля MP3, усе це багатство не потрібне, і виробникам доводиться вигадувати нові ходи. Одним з яскравих прикладів переосмислення класики стала акустика SVEN MS-2000.

Касети в ній замінив USB-вхід для флешок, диски – кардрідер SD/MMC, а радіо... залишилося радіо, нічого тут вигадувати. Оформили усе це у вигляді стандартної комп'ютерної акустики 2.1: пара невеличких сателітів, сабвуфер, підключення через 3,5-мм джек. Корпус – звичний для цього класу МДФ, обтягнутий чорною плівкою. Лицьова частина виготовлена з глянсового пластика. Виглядає приємно, але пилюку збирає оберемками.

З технічними характеристиками повний порядок. На папері записані ідеальні 50-20 000 Гц і 40 Вт за шкалою RMS, що свідчать про те, що одноосібно радіти запилам (могутнього соло на гітарі) Metallica не вийде, настроєм доведеться ділитися і з сусідами.

Власне, потішати їх слух будуть три динаміки – 133-міліметровий низькочастотник на сабвуфері і двійко 80-мм середньочастотників на колоночках. Від окремих твітерів, або, як кажуть в народі, пискавок, SVEN відмовилася. Чи то через те, що верхні частоти через стіни погано пробиваються, чи то для краси – не відомо, та й не так уже важливо, грати це акустиці не заважає. Звичайно, поскрипування стільця під шостим скрипалем в третьому ряду від SVEN MS-2000 не добитися, але для 2000 рублів звучать колонки пристойно. Немає ні осоружного цикання, що так часто зустрічається на системах цього рівня, ні сильного зміщення частот у нижній діапазон. А якщо якісь проблеми і виявляються, їх можна замаскувати за допомогою доступних тут налаштувань баса, середніх частот і гучності саба.

Управління

Щоб дістатися до них, доведеться або скористатися лицьовою панеллю низькочастотника, на якій розміщено РК-дисплей і п'ять кнопок, або озброїтися комплектним пультом ДУ. ПДУ навчений не лише стандартним трюкам на зразок гучності, налаштувань і перемикання треків і радіохвиль, а ще й вправно виставляє таймер вимикання, рівень яскравості підсвічування екрану і джерело відтворення.

Звідки і що грати, SVEN MS-2000, судячи з усього, все одно. FM-радіо вона ловить пристойно і запам'ятовує до півсотні хвиль. З комп'ютером з'єднується через 3,5-мм джек або пару «тюльпанів» і може прийняти ще одне джерело звуку – приміром, плеєр або телефон. Упевнено вона заковтує і флешки з картами пам'яті. На прочитування йде всього декілька секунд, що, втім, не дивно. ID3-мітки SVEN MS-2000 ігнорує, відмічаючи композиції числами від 0 до 9999. Перемикатися між ними можна, банально проклацував по одному, по десять чи по сто файлів, ну або вводити конкретний номер з клавіатури пульта ДУ.

У підсумку

Плюси:

• оригінальний набір функцій
• пристойний звук за таку ціну
• гарний бас.

Мабуть, єдине невирішене питання щодо SVEN MS-2000 – навіщо потрібні усі ці флешки, USB, FM-приймач, коли є комп'ютер, що робить те ж саме? Відповідь, як завжди, на поверхні. Тим, у кого ПК працює в режимі 24/7, така функціональність знадобиться хіба що під час поїздки на шашлики (набір поміщається у великий рюкзак) або використанні SVEN MS-2000 на кухні. А ось тим, хто комп'ютер використовує в міру необхідності, ідеї SVEN виявляються дуже навіть до душі. Ну адже правда, ліньки ж заради якогось радіо запускати системник, відкривати програвач, вмикати музику, а тут клацнув кнопкою – і займайся своїми справами.