Перш, ніж розглядати безпосередньо цю модель, давайте зробимо невеликий відступ і подивимося, якими взагалі бувають плюси і мінуси у різних типів акустичних систем. По-перше, звичайні невеликі настільні колонки формату 2.0. Їхнє головне достоїнство – мініатюрність, завдяки якій їм легко знайти місце, наприклад, обабіч монітора. Але на цьому усі достоїнства й закінчуються, оскільки про нормальний звук можна забути – маленькі динаміки просто не можуть повноцінно відтворювати низькі частоти, а, як відомо, музика без басів – як суп без води. А якщо узяти стереосистеми цього ж формату, ті, що можуть відтворювати бас, то вони виявляться вже, пардон, зовсім не настільними. Рішення очевидне – перехід до системи формату 2.1. Тут вже й сателіти невеликі, і немає втрат на низьких частотах. Мінус тільки один. Але великий. Сабвуфер. Бо чим глибший ми хочемо отримати бас, тим більшим доводиться робити саб – закони фізики поки що не відмінили, я дізнавався. То чи реально взагалі й рибку з'їсти, й на ялинку залізти?
Ось, власне, під цим кутом зору давайте подивимося на SVEN MS-350BL. Це класичний формат 2.1, але, зверніть увагу, сабвуфер у цій системі зовсім невеличкий. Більше того, виробник, судячи з наявності на його корпусі роз'ємів для навушників, спочатку позиціонує його для встановлення саме на стіл, а не для запихання куди-небудь у ноги. Чом би й ні, розміри цілком це дозволяють. Така система за звучанням стає цілком порівнянною із серйознішими і більшими системами 2.0, проте водночас має набагато більшу гнучкість у виборі місця для розміщення. Погодиться, знайти місце двом компактним сателітам так, щоб відчути усю привабливість стереозвуку, простіше простого (не те, що для великих колонок). А ось сабвуфер вже не дуже впливає на стереопанораму, тому й вибір місця для нього стає менш критичним питанням. Як вам таке рішення? Здається, у нього немало плюсів.
Але невже у нього немає недоліків? На жаль, є. Якщо ви хочете, щоб усі сусіди напам'ять знали усі треки 50 Cent або, скажімо, Snoop Dogg, то доведеться скористатися губозакатною машинкою – басів, що стрясають стіни, не дочекаєтеся. Воно й зрозуміло, тут саб і не призначений для вібромасажу, він швидше за все компенсує нестачу низьких частот у сателітів. Та і біс з ними, з цими реперами, зате, наприклад, послухати яку-небудь Lounge-радіостанцію можна навіть ду-у-уже комфортно, ніякої неповноцінності в низьких частотах немає і в помині. Отже компенсація ця дуже навіть непогана. Більше того, акустичне оформлення низькочастотника підібрано настільки вдало, що в звуці немає і властивого багатьом «дорослим» системам 2.1 надмірного гупання.
Ну і, природно, не можна не згадати про функціональні можливості цього комплекту. Якщо з провідними підключеннями тут усе більш-менш стандартно, то наявність модуля Bluetooth робить систему по-справжньому універсальною, можна без особливого клопоту і метушні з проводами слухати музику з будь-якого джерела, що має «голубозубий» інтерфейс, чи то ноут, чи який-небудь плеєр або смартфон. Усього лиш і треба, що з пульта перемкнутися на BT, знайти SVEN в списку доступних Bluetooth-з’єднань і приконектитися. Потім, до речі, можна з цього ж пульта навіть треки перемикати. Звук через Bluetooth, правда, вже не такий прозорий і легкий, як по старих добрих проводах, але, погодиться, можливість все одно приємна. Одне слово, цілком збалансована за своїми можливостями акустика. І, що важливо, за цілком розумну ціну.
Плюси:- Компактні розміри
- Зручність у виборі місця встановлення
- Дає змогу досягти комфортного звучання
- Робота з Bluetooth-джерелами
- Пульт дистанційного управління в комплекті
Поки писалася ця стаття, акустика працювала фоном з помірною гучністю, і бажання вимкнути його після перших 15 хвилин не виникало (а таке, зізнаюся чесно, буває з дуже багатьма акустичними системами). Отже, з поставленими завданнями SVEN впорався, і якщо ви не станете вимагати від цього комплекту озвучування безшабашних домашніх вечірок, а реально оцінюватимете її можливості, то не розчаруєтеся.