https://vk.com/rtrg?p=VK-RTRG-520044-9w6bu" style="position:fixed; left:-999px;" alt=""/>
Support Вибір за красу. Огляд web-камери SVEN IC-920, www.ria.ru

Моя дружина пішла працювати. Закиснула, каже, удома. Розумію. Там, на її роботі, десь біля Курського, на набережній Яузи, мобільник ловить стільник дуже посередньо: додзвонишся, тільки якщо повезе. Ну, і звично, як вона робить, розмовляючи зі своїми іногородніми (та й московськими теж) подружками, для зв'язку вона зупинилася на Skype.

Щоправда, Wi-Fi для простих працівників у них заборонено, так що звичний iPad для неї виявився не помічником, – довелося користуватися службовим комп'ютером. А службовий комп'ютер – лише для роботи. Ніяких там мікрофонів, не кажучи про відеокамеру. Тобто по Skype спілкуватися доводиться виключно у текстовому режимі. Що, самі розумієте, довго, нудно, трудозатратно. І тому я вирішив підібрати їй недорогу web-камерку з вмонтованим, природно, мікрофоном.

Сам я вже декілька років користуюся для Skype-спілкування крутою HD web-камерою від Logitech: QuickCam Ultra Vision. Це досить стара модель, зараз повно і крутіших, – проте одна з вищих. Має двомегапіксельну матрицю (не особливо зрозуміло навіщо), кнопки запису фото і відео на торцях, а також важку, глючнувату, проте дуже наворочене софтове обв'язування, що дає змогу, наприклад, надівати під час відеорозмови на обличчя який-небудь аватар. Можливо, єдине, чого мені в ній не вистачає, – точного наведення на різкість. Вона там ніби як автоматична, проте, вважаю, що просто – за гіперфокальною відстанню. Не те щоб картинка з неї виходила нефокусною – фокус, проте ж, не дзвенить. Що, чесно сказати, для відеорозмов і не важливо. Коштує ж вона і по сьогодні ближче до сотні доларів, ніж до тих двадцяти, які я готовий був заплатити за камерку для робочого комп'ютера дружини.

Почав шукати. Побачив багато різного, ще й дешевшого за цю саму двадцятку. Від ста шістдесяти рублів! Яку, напевно, і взяв би. Ну... через достатність. Проте під час перегортування пропозицій на очі потрапила інша. Помітно дорожча, – проте в заплановані двадцять доларів якраз укладалася.

Потрапила до рук – і прикувала погляд. Називається SVEN IC-920. Зроблена, зрозуміло, в Китаї, але спроектована по сусідству від нас, у Фінляндії. В Європі. Одне це могло б зацікавити, проте уся справа в її зовнішності. У красі. Вся вона – немов з нержавіючої сталі, з таким, знаєте, декоративним шліфуванням. Сама камерна частина – у вигляді тубуса. Можна було б навіть прийняти за телескоп, якщо б не масштаб. І... – давня мрія – точне ручне наведення фокуса. А що інші параметри звичайнісінькі, якщо не нижчі (реальна роздільна здатність матриці – VGA, 640×480), – оскільки, судячи з досвіду, для відеоспілкування по Skype, – і така зайва: все одно, який би не був товстий канал, – все стиснеться і спотвориться, замилиться.

Та і сам Skype, навіть якщо є можливість вибору, більшої роздільної здатності все одно не підхоплює, в усякому разі, змусити його до цього мені жодного разу не вдалося, на жодній камері.

Камеру привезли. Красиво упаковану, з пластиковим віконцем у картонній коробці. Крізь яке вона визирала і лише розпалювала апетит своєю металевістю. Коли я камеру розпакував, перш за все став цю металевість випробовувати: мовляв, чи не вправно пластмаса прикинулася нержавіючою сталлю? Дзвін від постукування по ніжці викруткою був... ну, не особливо дзвінкий, трохи підозрілий. Проте, коли я, розпалившись і не полінувавшись, розжарив до червоного голку і спробував її в ніжку увіткнути, – нічого не вийшло. Ніби і насправді метал. Чи вже така пластмаса, яку без спеціальних лабораторних досліджень від металу не відрізнити. Якась... космічна. Що, як ви розумієте, дуже маловірогідно.

Обгортка тубуса, – вона вже очевидно, без сумнівів, виявилася ефектно-металевою, і хіба що обідок наведення на фокус зроблено з пластика. Але так добре замаскований під метал, що і тут – створилося абсолютно металеве враження. Звичайно, метал і дорогий, і важкуватий, і в цьому випадку технологічно начебто й безглуздий – проте має безумовну декоративну перевагу. Є, так би мовити, явним козирем.

І, ледве камеру встановиш (зручна кліпса, здатна бути і кліпсою, у випадку якщо її встановлювати на РК монітор або ноутбук, яких, втім, без вмонтованої web-камери вже багато років, як не буває, і – в разі, якщо на стіл або на кришку ЕЛТ-монітора, – ніжками) – отже, ледве її встановиш, тут же і забудеш навіть про пластик колечка: з відстані навіть двох-трьох сантиметрів і він, – чисто нержавіюча сталь! Камерка продемонструвала себе цілком придатною для Skype-життя: проявила себе, ледве я її вставив в USB-гніздо. Ну, і почала демонструвати. Що, по суті, і вимагалося довести.

Картинка з QuickCam Ultra Vision (зліва) і SVEN IC-920 (справа).

Якнайлегшим чином, через кульовий шарнір (до речі, щоб підкреслити металевість усього іншого, зроблений з чорного явного пластика) і ніжку, що крутиться, спрямувала свій погляд на обличчя. І колечком навколо об'єктива навела такий точний, дзвінкий фокус, якого я на моїй QuickCam Ultra Vision просто не бачив ніколи; там і колечка такого немає. На коробці позначено додаткові здібності камери – ну, на зразок інтерпольованих 8 мегапікселів (кому потрібні?) і різних ляльок. Для прояву яких потрібно викачати оболонку і драйвери. Викачав.

Оболонка виявилася майкрософтовською AMCAMP, драйвери ж, схоже, власне свеновські або від китайців, що виробляють «залізку» (у прямому і повному значенні слова). Трохи глючні, проте за великого бажання змусити їх працювати можна. Мені, в усякому разі, вдалося.

SVEN IC-920. Ефект «Старе фото».

Вони дають змогу правити картинку за яскравістю-контрастністю-гамою-тоном-насыченням, вибирати – для гасіння мерехтіння – частоту електрики, збільшувати картинку, включати досить безглузде «відстежування обличчя» (коли з усього кадру вибирається тільки обличчя), а також накладати на кадр різні ефекти та обрамлення. Ну, там, «Старе фото», «Карбування», «Мозаїка» та інші нісенітниці, яких на вже згаданій QuickCam Ultra Vision і більше, і вони цікавіші, проте які, подивившись під час купівлі, більше вже жодного разу не вмикатимеш.

Є також можливість запустити запис відео (програмно) або зберегти фото – кнопочкою на тубусі.

Підсумовую: нічого особливого усередині (втім, усе на місці, усе в наявності), – але дуже вже приємно зовні. Що, напевно, для багатьох (як ось для мене) може бути досить важливим. І цілком вартим додаткової десятки доларів.

  • Місце публікації: РИА Новости
  • Дата публікації: вересень 2012 р
  • Посилання на оригінал: http://www.ria.ru/authors/20120903/741862902.html
  • Автор: Євгеній Козловський
До списку публікацій