Інтерфейс HDMI, безумовно, є найбільш затребуваним і перспективним для реалізації всіх комутацій у складі середньостатистичної AV-системи. Сьогодні ринок все ще наповнений пристроями з різними компонентними і композитними виходами або входами, але більшість з них можна віднести до анахронізмів минулої епохи, використання яких виправдано лише в дійсно нестандартних ситуаціях. Куди простіше поєднувати всі компоненти зручним цифровим кабелем, передаючи при цьому і зображення і звук. Та й якісний рівень з HDMI-підключенням фактично досягає максимуму. Цей стандарт виріс із вже існуючого DVI, а цифрові потоки, як відомо, дають змогу досягти ще більш вражаючих результатів порівняно з аналоговими способами передачі даних. Через будь-який справний шнур можна проганяти гігабіти інформації за секунду, передаючи наймісткіший HD-контент. Тим більше, що стандарт HDMI весь час еволюціонує і стає приязішним до користувача, починаючи від суто технічних характеристик і закінчуючи появою продвинутіших роз'ємів

Хибні уявлення і реалії: про 3D і мережі

Однак при всій, здавалося б, ясності питання, у більшості людей й досі є цілий набір хибних уявлень, пов'язаних саме з найбільш затребуваними трендами ринку. Багато в чому цьому посприяла нова ревізія HDMI версії 1.4, тому що дехто з нас просто не розуміє, чим вона, по суті, відрізняється від версії 1.3, і яка взагалі різниця між хорошим і поганим шнурком. Для початку зазначимо, що HDMI 1.4 несе в собі декілька принципово нових моментів, проте за сукупністю чинників, пов'язаних безпосередньо з самим контентом, нічого істотного не відбулося. Найчастіше зустрічається хибне уявлення про прив'язку стандарту 1.4 до модного сьогодні тренду 3D. Звичайно, про 3D ми чуємо на кожному розі, і пристрої з реалізацією цієї технології стають дедалі доступнішими, але реалії свідчать про те, що передавати ці потоки можна через будь-який кабель. І абсолютно байдуже, якої він буде версії – 1.3 або 1.4. Важлива лише правильність його конструкції з дотриманням мінімальних інженерних вимог. Простіше кажучи, будь-який кабель помірної довжини, вартістю чесних $ 15 ... 20, бездоганно працюватиме з будь-яким сучасним контентом, включаючи 3D. Мінімальний набір вимог (використання мідних жилок нормального перетину, роздільне екранування скручених пар, загальне екранування дублюючими способами тощо) дає змогу абсолютно доступному продукту версії 1.3 працювати так само, як і широко відомі кабелі ціною у тисячу доларів. Ніяких обмежень при відтворенні будь-яких потоків немає, як нема і перешкод, а примарна різниця в деталях картинки помітна тільки при збігові величезного числа факторів, починаючи від тренованого ока і закінчуючи параметрами самого телевізора. Загалом, для того, щоб дивитися 3D, абсолютно не треба ні дорогущих кабелів, ні відповідності якимось найновішим стандартам, ні якихось інших танців з бубном. Досить простого справного кабелю будь-якої більш-менш свіжої версії.

Повертаючись до HDMI 1.4, зазначимо, що основним покращенням тут можна вважати появу окремого мережевого каналу. Такі продукти мають маркування «HDMI with Ethernet», а технічно ця можливість досягається шляхом появи ще однієї додаткової скрученої пари. Мережеві можливості розвиваються настільки швидко, що період бурхливого використання традиційних носіїв інформації у вигляді звичних компакт-дисків можна вважати практично пройденим, та й самі підходи до відтворення цифрового контента дуже змінюються. У кожному разі, Інтернетом у телевізорі сьогодні вже нікого не здивуєш, і якщо мова поки що йде про ролики невисокої якості або про торенти, то не за горами ті дні, коли HD стане он-лайном. І в новій специфікації HDMI 1.4 це також продумано. Додатковий канал дає змогу з'єднати всі пристрої в системі на швидкості до 100 Мбіт/с. Грубо кажучи, якщо до глобальної або локальної мережі підключити, наприклад, медіаплеєр, то на телевізорі, підключеному до нього, з'являється можливість користуватися всіма мережевими функціями. Єдиним нюансом у цій ідилії є лише те, що всі компоненти в даній системі повинні підтримувати HDMI 1.4 і ці самі мережеві функції. На жаль, відповідні пристрої надходять на ринок дуже мляво, і якщо серед телевізорів є прогрес, то з іншою технікою поки все дуже погано.

Висновок

У результаті при виборі кабелю для конкретної системи слід чітко розуміти деякі моменти, абстрагуючись від масових помилок. Наприклад, для відтворення контенту 3D не потрібно відповідності специфікації 1.4. Кабель може відповідати стандарту 1.3, жодних проблем під час роботи не виникне, головне, щоб він був якісним. Тест недорогих шнурів дане твердження повністю підтверджує. Гарантією ж цього може служити напис High Speed, що за новими правилами позначає відповідність максимальному якісному рівню. Основною ж відмінністю HDMI 1.4 є поява мережевого каналу – маркування HDMI with Ethernet. Це дає змогу розподіляти мережу між пристроями в одній AV-системі разом із зображенням і звуком. Поки ця фішка орієнтована більше “на виріст”. Проте, якщо звернути увагу на несуттєву різницю в ціні кабелів різних специфікацій, то сміливо можна купувати новіші шнури HDMI 1.4, бо переплата за перспективні функції є мізерною. У будь-якому випадку, щоб користуватися всіма нововведеннями, платити сотні доларів не треба, адже зі всім цим чудово справляються будь-які в міру справні кабелі.